Концепція модернізації господарського законодавства як відповідь на сучасні виклики

  В цьому році наша держава святкує тридцятиріччя відновлення незалежності. З точки зору державотворення це лише початок довгого та складного шляху самоідентифікації, а також усвідомлення свого місця і ролі як в європейському, так і світовому вимірі. За ці роки Україна як держава знала як перемоги, так і поразки. Окремі з них були очікуваними проблемами зростання, інші вимагали перегляду підходів та зміни парадигми розвитку. Серед науковців та пересічних громадян ми можемо зустріти іноді протилежні оцінки одних і тих самих подій і явищ. Безсумнівним залишається лише одне – в ХХІ століття Україна увійшла як незалежна держава, яка визнає і гарантує дотримання принципів верховенства права, прав людини і громадянина, багатоманітність та багатовекторність розвитку природніх прав громадян, зокрема і в сфері власності та господарювання.

  Всі тридцять років незалежності держави пройшли під гаслами змін, починаючи від фундаментальних у 1991-2003 р.р. до реформаційних в 2004-21 р.р. і безумовно цей процес не зупиниться і в подальшому. Нашу державу очікує ще багато змін і перетворень, проте, деякі з них мають світоглядний характер і від усвідомлення концептуальних засад їх здійснення в багатьох випадках буде залежати подальший розвиток держави в цілому. Саме тому так багато уваги приділяється українськими правниками проблемам реформування цивільного і господарського законодавства.

  Варто відзначити, що Цивільний і Господарський кодекси України були прийняті одночасно у 2003 році. І хоча дуалізм в регулюванні приватних відносин є характерним для більшості розвинених економік світу, в Україні впровадження дуалістичної системи законодавчого регулювання приватноправових відносин з самого початку визивало значні дискусії і суперечки. Не вдаючись до них, можемо констатувати несприйняття багатьма представниками цивілістичної науки самої ідеї законодавчого регулювання господарських відносин та намагання розмити межі їх правового регулювання, що визначені зокрема, нормами Господарського кодексу України. Саме тому, сьогодні спостерігається поступове включення норм і інститутів господарського законодавства до цивільного законодавства і обґрунтування застосування до господарських за суттю відносин норм цивільного законодавства. Найяскравіше ця тенденція проявилася у представленій 28.01.2021 р. Концепції оновлення Цивільного кодексу України [1]. Автори Концепції вважають, що здійснення рекодифікації випливає із логіки подальшої трансформації суспільства, формування реальної й ефективної ринкової економіки як невід’ємної складової громадянського суспільства та євроінтеграційної спрямованості всіх компонентів суспільства. При цьому вони визнають значний розвиток «ринкового» законодавства, як чинника, що обумовлює необхідність оновлення норм цивільного законодавства, проте, що це за «ринкове» законодавство, звідки з’явилося і що собою представляє, вони не визначають. При цьому в п. 1.1. запропонованої Концепції оновлення Цивільного кодексу авторами пропонується просто скасувати Господарський кодекс України. Тобто, з точки зору авторів, найбільшою небезпекою для оновлення Цивільного кодексу України є наявність Господарського кодексу України. Деякі з авторів Концепції обґрунтовували включення положення про скасування Господарського кодексу у п. 1.1. їх «особливою», «проєвропейською» моделлю рекодифікації. Проте, в Австрії, Бельгії, Естонії, Латвії, Іспанії, Мальті, Нідерландах, Німеччині, Словаччині, Франції, Чехії прийняті і діють окремі комерційні чи економічні кодекси і це не робить ці держави менш європейськими. Цікаво, що розробники Концепції оновлення цивільного кодексу посилаються на сучасний досвід рекодифікації цивільних кодексів Франції та Німеччини — «бастіонів» приватного права, забули про чинні у цих державах комерційні (економічні) кодекси.

  На нашу думку, Україні варто зберегти дуалістичну модель законодавчого регулювання цивільних та господарських правовідносин в рамках двох кодифікованих актів. Це пов’язане зі специфікою правового регулювання і з різними підходами до врегулювання цивільних і господарських правовідносин. Варто відзначити, що в Концепції оновлення (рекодифікації) Цивільного кодексу України не знайшли свого відображення фундаментальні для господарського законодавства і права відносини, зокрема відносини між державою і суспільством в сфері господарювання та між державою та суб’єктом господарювання, значна частина некомерційних юридичних осіб та об’єднань залишилися поза межами правового регулювання. Запропонована Концепція містить і інші дискусійні положення, вирішення яких безпосередньо пов’язане з наявністю відкритого та професійного діалогу між представниками різних наукових шкіл, представниками різних гілок влади та населенням.

  В цьому році науковцями була представлена також і Концепція модернізації господарського законодавства України, яка була попередньо схвалена на розширеному засіданні Координаційного бюро з проблем правових основ підприємницької діяльності, господарського та комерційного права Відділення екологічного, господарського та аграрного права НАПрН України. Зазначений документ представляє собою теоретично обґрунтовану модель оновлення господарського законодавства, що розроблялася дослідниками починаючи з 2006 року і є своєрідною відповіддю на спроби скасувати Господарський кодекс України.

  Для початку відзначимо, що в науковому середовищі точиться дискусія щодо необхідності перегляду не тільки змісту, а й назви кодифіковано акту, яким мають бути врегульовані господарські правовідносини. Ці позиції безумовно цікаві та обґрунтовані, проте, на нашу думку, оновлений кодекс має зберігати свою назву, що з одного боку дозволить зберегти спадковість, а з іншого дозволить наповнити нібито «радянський спадок» новим змістом, а саме законодавчим закріпленням права учасників господарських правовідносин господарювати…бути господарями. 

  Не тільки створювати, а й охороняти свої права та законні інтереси, по-господарськи ставитися до майна, прав і законних інтересів держави та громад, нести відповідальність за свої дії.

  Варто відзначити, що в Концепції модернізації господарського законодавства України чітко визначені проблеми сучасного етапу розвитку господарських відносин та господарського законодавства, шляхи їх вирішення та очікувані результати від модернізації. Зокрема, метою модернізації визначено оновлення правової парадигми організації та здійснення господарської діяльності в Україні і на цій основі забезпечення конструктивного поєднання, взаємоузгодження публічних та приватних інтересів у регулюванні господарської (економічної) діяльності, суттєве покращення правових умов для розвитку української економіки та підвищення рівня життя населення [2] . Визначена мета повністю узгоджується з Цілями сталого розвитку, сучасними тенденціями розвитку правового регулювання господарської діяльності як в Україні, так і у світі, відповідає тим викликам, які характерні для нашої держави внаслідок біологічних (пандемія COVID-19), військових (окупація частини території України) та соціально-економічних (падіння виробництва та безробіття) загроз.

  Важливим, на нашу думку, є розуміння необхідності зосередження в оновленому кодифікованому акті господарського законодавства норм прямої дії, що визначатимуть основні засади організації та здійснення господарської діяльності; підготовка системних, узгодження змін та доповнень до інших нормативно-правових актів господарського законодавства; узгодження модернізованого господарського (економічного) законодавства із основними засадами цивільного законодавства; імплементація прогресивного зарубіжного досвіду законодавчого регулювання економічних відносин, адаптація господарського (економічного) законодавства України до права Європейського Союзу та ін.

  Варто погодитися з розробниками, що здійснення системної модернізації господарського законодавства, сприятиме покращенню умов ведення господарської (економічної) діяльності в Україні, загального соціально-економічного стану країни, підвищенню її позицій у рейтингу «Doing Business», зокрема, дозволить забезпечити: досягнення правової визначеності основних засад господарської (економічної) діяльності з урахуванням сучасних економічних реалій в умовах наближення законодавства України до права Європейського Союзу; упорядкованості організації і здійснення господарської діяльності на більш високому рівні; підвищення рівня ділової активності суб’єктів господарської діяльності, розширення кола таких суб’єктів; оптимального поєднання державного регулювання і ринкової саморегуляції економіки, збалансування публічних і приватних інтересів в економічній сфері; системному усуненню корупційних ризиків в економічних відносинах; розвитку добросовісної конкуренції, створенню сприятливого інвестиційного клімату; створенню нових робочих місць, зменшенню соціальної нерівності в суспільстві та ін.

  Підсумовуючи, відзначимо наступне:

оновлення Цивільного кодексу є своєчасним і необхідним процесом, так само як і модернізація Господарського кодексу України та господарського законодавства загалом;

бажано, щоб ці процеси відбувалися паралельно і взаємоузгоджено, оскільки метою рекодифікації є вдосконалення правового регулювання, забезпечення його ефективності, захист прав і законних інтересів учасників правовідносин;

при здійсненні оновлення фундаментальних актів цивільного і господарського законодавства мають бути враховані провідні тренди розвитку сучасного законодавства в світі, зокрема: Керівні принципи ООН з питань бізнесу та прав людини, Принципи міжнародних комерційних контрактів УНІДРУА, Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи про права людини у сфері підприємництва, Керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних підприємств, оновлена Стратегія ЄС з питань корпоративної соціальної відповідальності, а також Принципи, визначення та модельні правила Європейського приватного права, Принципи європейського контрактного права, Принципи європейського деліктного права, оновлені Угоди в межах СОТ, оновлена Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, інші міжнародні угоди та конвенції.

Список використаної літератури:

1. Концепція рекодифікації Цивільного кодексу України. URL: https://drive.google.com/file/d/1ExwdnngsmvpAZJtWi836Rr6-x1quaZJQ/view.

2. Концепція модернізації господарського законодавства України : схвалена на розширеному засіданні Координаційного бюро Національної академії правових наук України (протокол від 25.02.2021 № 1), схвалена та рекомендована до друку Вченою радою Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова Національно академії наук України» (протокол від 05.03.2021 № 3). Юридичний вісник України. 2021. №13-15. С. 18, 19.