Страхування інвестиційних ризиків як механізм захисту прав інвестора

Гостра потреба у залученні інвестиційних ресурсів є актуальною проблемою українських економічних реалій сучасного періоду.

Нещодавні політичні заяви на найвищому міжнародному рівні актуалізували питання необхідності швидкого залучення в Україну інвестицій шляхом впровадження спеціальної Урядової програми «Investment nanny».

Як зазначалося, вказана програма спрямована на залучення саме «великого» іноземного інвестора (від 0 млн), організація співпраці з якими покладатиметься на інвестиційних менеджерів урядової організації UkraineInvest.

Загалом, ідея проекту полягає у наданні індивідуального підходу та особливих державних гарантій кожному іноземному інвестору. Наразі триває активна робота над проектом закону, який має врегулювати всі питання, що пов'язані із президентською ініціативою.

Світовий досвід переконує, що активний економічний розвиток сучасної держави безпосередньо пов'язаний із залученням, ефективним використанням та захистом майнових інтересів інвесторів. Накопичувальний національний або іноземний капітал всередині держави у формі інвестицій, сприяє заходам макроекономічної стабільності, з огляду на це, надання впевненості інвесторам у їх захисті стає пріоритетом держави.

Зрозуміло, що однією з основних проблем, що вимагає негайного вирішення, при здійсненні інвестиційної діяльності є виникнення інвестиційних ризиків. Як правило, вони призводять до недосягнення запланованих цілей інвестування та отримання грошових збитків суб’єктами інвестиційної діяльності. Ефективне управління інвестиційними ризиками допоможе ідентифікувати слабкі місця ще на початку реалізації інвестиційного проекту. Тому, в цілях уникнення небажаних результатів, інвесторам необхідно виявити інвестиційний ризик, проаналізувати та оцінити наслідки від настання ризикової події та розробити заходи, що допоможуть мінімізувати негативний вплив від реалізації інвестиційного ризику та надати впевненості інвесторам (О. І. Дорош, Н. Р. Стасюк, І. Р. Греськів).

В умовах трансформаційної економіки питання впевненості інвестора при здійсненні інвестиційної діяльності виходить на перший план, адже включає в себе низку важливих елементів: незалежність судової гілки влади, відповідність вітчизняного законодавства законодавству Європейського Союзу в частині регулювання захисту інвестицій, наявність законодавчо закріплених гарантій виконання інвестиційних зобов'язань з обох сторін, надання гарантій від некомерційних ризиків і надання технічної підтримки у сфері інвестиційних проектів і, найголовніше, захист майнових інтересів інвесторів, в ефективний спосіб який можна досягти шляхом страхування.

В сучасному світі страхування визнається найдієвішим інструментом захисту майнових інтересів інвесторів та є особливим засобом убезпечення інвестиційної безпеки.

Страхування даного виду спрямоване на убезпечення інвестиційних ризиків, які, передусім, пов’язані із вкладенням капіталу. Такі ризики, здебільшого, містять у собі наступні підвиди: ризик упущеної вигоди, ризик зниження прибутковості, ризики прямих фінансових втрат тощо (Т. В. Баланська, М. Я. Постан).

Світова практика до інвестиційних ризиків відносить:
- політичні ризики;
- ризики різкого коливання цін на цінні папери;
- ризики інформаційної закритості і відсутності прозорості ринку;
- технологічні ризики;
- правові ризики.

До комерційних (майнових) видів страхування, які певною мірою убезпечують наведені ризики інвесторів, відносять страхування:
- засобів наземного транспорту;
- засобів повітряного транспорту;
- засобів водного транспорту;
- майна підприємств (організацій, установ);
- будівельно-монтажних робіт;
- ризику неплатежів;
- непогашення кредитів;
- фінансових ризиків;
- відповідальності позичальників перед третіми особами при будівельно-монтажних роботах;
- відповідальності за шкоду, завдану забрудненням довкілля тощо (А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, А. С. Гальчинський).

Страхування інвестиційних ризиків в Україні здійснюється у відповідності до ст. 6 Закону України «Про страхування» на засадах добровільності на підставі договору добровільного страхування.

Предметом договору добровільного страхування такого виду виступають, переважно, майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з матеріальними збитками інвестора при реалізації застрахованої інвестиційної діяльності внаслідок непередбаченого невідшкодування останнім в строк, який зазначено в Договорі страхування, повністю або частково витрат, що були понесені внаслідок інвестування в застраховані проекти, з причин, які обумовлені в договорі страхування.

Страховим ризиком визнається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а саме: непередбачене невідшкодування інвестором повністю або частково витрат, що були понесені в результаті інвестування застрахованих проектів в строк, який вказано в Договорі страхування.

Отже, інструментом залучення інвестицій в економіку України має стати страхування інвестиційних ризиків як надійний механізм їх мінімізації та надання впевненості суб'єктам, що її здійснюють.
Український ринок страхових послуг має значні можливості, проте потреби національної економіки та населення у якісних страхових послугах незадовільнено.

На страховому ринку існують серйозні проблеми, які перешкоджають подальшому його розвиткові, серед них:
- недосконала законодавча та нормативна база;
- низький рівень ефективності державного регулювання страхової діяльності;
- недосконала система державного контролю за фінансовою надійністю страховиків;
- недостатня використаність інвестиційних можливостей страховиків;
- зниження питомої ваги страхування життя на страховому ринку;
- проблеми обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на законодавчому рівні тощо.

Світовий страховий ринок, сформований на основі інтеграції світових страхових ринків високо розвинутих країн світу, підштовхує менш розвинуті національні страхові ринки до адаптації місцевих стандартів до міжнародних. Успішний розвиток інтеграційних процесів на національному страховому ринку буде залежати від:
- сталості фінансового середовища господарюючих суб’єктів та населення – потенційних страхувальників;
- формування фінансово стійких страхових організацій;
- активізації ролі держави і її органів у зміцненні та розвитку страхового ринку;
- формування державних пріоритетів у розвитку національного страхового ринку;
- розвитку законодавчої бази страхування;
- використання сучасних методів управління страховими організаціями (Г. О. Минкіна).

Викладене доводить, що роль страхування є особливо важливою у контексті економічних реформ, оскільки воно стимулює розвиток ринкових відносин і ділової активності, поліпшує інвестиційний клімат. Ступінь розвитку страхового ринку відображає можливості економічного зростання країни.

Негативний вплив світової фінансової кризи на економіку України закономірно позначився й на розвитку вітчизняного підприємництва. І в першу чергу йдеться про малий та середній бізнес, який не має достатніх грошових ресурсів та страхових інструментів для самостійного подолання кризового тиску.

Світовий досвід доводить, що страхування на сьогодні є одним із основних джерел довгострокових інвестицій у розвиток економіки. Як відомо, саме вказаний інструмент є пріоритетним інтересом держави, поглиблення та активізація якого є фактором сталого макроекономічного розвитку суспільства. З урахуванням завдань, які стоять перед страхуванням як соціально-економічним інститутом, сучасне страхове законодавство повинно стимулювати розвиток усіх видів страхування, особливо обов’язкової форми, яка має чітку соціальну й економічну спрямованість.

Саме тому першочерговим завданням розвитку страхового ринку повинно стати ефективне виконання макроекономічних функцій: 
- забезпечення захисту майнових інтересів страхувальників (інвесторів);
- забезпечення безперервності процесу виробництва і відшкодування збитків суб’єктів господарювання за рахунок коштів страхових резервів, без залучення державних коштів;
- мінімізація можливого збитку при настанні страхового випадку;
- підвищення ролі страхової галузі у забезпеченні довгострокових інвестицій до економіки держави.