Обговорення законопроєкту 3296 "Про про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомості спорів, що виникають у сфері земельних відносин та спорів щодо нерухомого майна".

  Експерт ГО «Координата», доктор юридичних наук, професор О.П. Подцерковний на запрошення Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики 17 травня 2021 року взяв участь в обговоренні законопроєкту 3296 "Про про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомості спорів, що виникають у сфері земельних відносин та спорів щодо нерухомого майна".

  У своєму виступі О.П. Подцерковний підкреслив важливість прийняття законопроєкту, що дозволить, по суті, надати господарським судам функції земельних судів та усунути юрисдикційні конфлікти в земельних спорах, досягти єдності судової практики та оперативності розгляду справ. Саме такого результату було досягнуто віднесенням до юрисдикції господарських судів корпоративних спорів (2007 рік) та справ про банкрутство (2019), де учасниками є фізичні особи, які не є підприємцями.

   Експерт заперечив деякі негативні відгуки на законопроєкт. Зокрема, обґрунтував, що за результатами впровадження законопроєкту не лише не відбудеться погіршення стану доступу до правосуддя фізичних осіб у земельних спорах, але й навпаки – покращиться. У цьому випадку потрібно бути взято до уваги помилковість ототожнення категорії  доступності правосуддя як права на справедливий суд та наближеність суду як суто архаїчну та умовну величину.

  О.П. Подцерковний вказав, що серед елементів доступності правосуддя як складової принципу верховенства права ЄСПЛ не виділяє поняття фізичної наближеності до суду.

  Відповідні опитування учасників судових процесів також свідчать про те, що наближеність до суду не відіграє вагомого значення в оцінці права на справедливий суд в українських реаліях. Тоді як більше значення набувають можливість оперативного розгляду справи, наявність кваліфікованої правової допомоги, одноманітність практики (прогнозованість рішень), помірність судового збору, чітке юрисдикційне регулювання, виконуваність судового рішення тощо. Тобто йдеться про елементи реального судового захисту, а не фізична наближеність до суду, яка в сучасних умовах втрачає сутнісного значення. Тим паче коли в окремих районах недостатня кількість кваліфікованих адвокатів, а кількість суддів не дозволяє сформувати спеціалізацію по земельним спорам.

  Надзвичайний позитив концепції законопроєкту полягає також в тому, що його реалізації дозволить припинити земельні «оборудки» місцевих «князьків» та захистить від їхнього тиску місцевих суддів, усуне умови для корупції на місцевому рівні, уможливить більш якісний контроль громадськості за результатами розгляду земельних конфліктів та сприятиме прогнозованості судових рішень.

  Експерт піддав критиці позицію Верховного суду щодо потенційного погіршення стану господарського судочинства в результаті збільшення навантаження на господарські суди. При цьому О.П. Подцерковний вказав на те, що у традиції господарського судочинства спираються на можливість розгляду багато більшої кількості справ на основі злагодженої роботи судів господарської юрисдикції, їх організаційно-технічного забезпечення та спеціалізації, що є передумовою оперативного та якісного розгляду земельних спорів.