КОМПЛАЄНС-КОНТРОЛЬ У СИСТЕМІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ СТРАХОВИКІВ: ЗМІНИ ПРАВОВИХ ПІДХОДІВ

  Перспективні зміни правового регулювання страхових відносин вказують на обов’язковість запровадження в страхових компаніях якісної, структурованої, незалежної та сучасної системи управління ризиками, поява яких обумовлюється як зовнішніми так і внутрішніми чинниками.

   Така система у світовій практиці отримала назву комплаєнс-контроль.

  Отже, відсутність належної та ефективної системи управління ризиками (комплаєнс-контролю) загрожує виникненням внутрішніх проблем у страховика, які здатні завдати йому катастрофічних збитків як суб’єкту господарювання, що може вплину на виконання ним прийнятих на себе зобов’язань та правил здійснення страхової діяльності.

  Чинне страхове законодавство не містить вимог до встановлення системи комплаєнс-контролю у страхових компаніях на відміну від найкращих міжнародних практик.

  Проект Закону України «Про страхування» № 5315 від 29.03.2021 року (далі – проект Закону «Про страхування») вперше (курсив наш – Н.П.) визначає, що страховик зобов'язаний створити комплексну, адекватну та ефективну систему внутрішнього контролю для забезпечення виконання ключових функцій управління (ч. 1 ст. 28), до якої відносять підрозділ з контролю за дотриманням норм (комплаєнс) (ч. 3 ст. 28) або окрему особу, якщо страховик не є значними та відповідає установленим нормативно-правовими актами Регулятора критеріям, які надають таке право (ч. 4 ст. 28).

  Наведене актуалізує потребу визначення сутності, розмежування і співвідношення між собою та формулювання понять комплаєнсу та комплаєнс-контролю в системі корпоративного управління страхових компаній.

  Варто відзначити, що термін «комплаєнс» є відносно новим для українського ринку фінансових послуг, зокрема, небанківського. На думку дослідників, його змістовна складова не має єдиного підходу до тлумачення економіко-правової сутності [Хуторна М. Е. Організація ефективної системи комплаєнс-контролю в банку / М. Е. Хуторна, В. В. Гелеверя // Фінансовий простір. - 2015. - № 2. - С. 112-118. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fin_pr_2015_2_15]. З позицій фахівців Міжнародної асоціації комплаєнсу (International Compliance Association), вказана категорія визначає здатність суб’єкта діяти відповідно до закону, набору правил та норм, положень професійних об’єднань, або встановлених вимог та внутрішніх процедур [Compliance and the compliance function in banks, URL: www.bis.org/publ/bcbs113.pdf].

  Проект Закону України «Про страхування» у ст. 1, щодо розуміння терміну «комплаєнс», містить бланкетну норму, якою відсилає до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», який, доречи, існує на сьогодні лише як проект від 15.02.2021 №5065, прийнятий Верховною Радою у першому читанні 27.04.2021 року (далі – проект Закону «Про фінансові послуги»).

  Відповідно до п. 20 ст. 1 проекту Закону «Про фінансові послуги» комплаєнс – це регламентований внутрішніми документами надавача фінансових послуг безперервний процес, спрямований на забезпечення та покращення: а) опису всіх внутрішніх процесів, пов’язаних з діяльністю такого надавача фінансових послуг; б) відповідності внутрішніх документів, що описують передбачені підпунктом «а» цього пункту процеси, вимогам законодавства, стандартів об’єднання учасників ринку фінансових послуг, членом якої є надавач фінансових послуг; в) виконання працівниками надавача фінансових послуг, правил та процедур, що описують передбачені підпунктом «а» цього пункту процеси.

  Так що ж собою являє комплаєнс на думку науковців?

  Аналізуючи окремі сучасні дослідження можна дійти висновку, що комплаєнс це: процес управління комплаєнс-ризиками; етична поведінка, законослухняність, усвідомлене прагнення до відповідності діяльності законодавчим і нормативним вимогам, встановленим правилам і процедурам, кодексам і стандартам; перевірка відповідності діяльності законодавству, внутрішнім нормативним документам, можливість діяти у відповідності до інструкцій, правил та спеціальних вимог; інструмент системи внутрішнього контролю та елемент процесу корпоративного управління [Гончарова К. Г. Система комплаєнс як елемент економічної безпеки банку / К. Г. Гончарова // Вісник Черкаського університету. Серія : Економічні науки. - 2015. - Вип. 33. - С. 27-36. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuE_2015_33_7]. 

  Узагальнення наведених поглядів та аналіз законодавства дозволяють дійти високу, що комплаєнс – це системи внутрішнього контролю суб’єкта господарювання та невід’ємна складова загальної системи корпоративного управління.

  Екстраполюючи дане визначення на специфіку корпоративного управління страховика, можна дійти висновку, що комплаєнсом у системі корпоративного управління страхових компаній є система внутрішньофірмового контролю, яка базується на неухильному виконанні актів чинного законодавства, дотриманні положень локальних актів страховика та стандартів професійних об’єднань, з метою недопущення та/або мінімізації корпоративних конфліктів, належного виконання страховими компаніями прийнятих на себе зобов’язань та правил здійснення страхової діяльності, що спрямована на забезпечення та покращення фінансово-економічних результатів діяльності.

  Дослідження проблематики дозволило виявити наукові підходи за якими поняття комплаєнсу ототожнюється із поняттям комплаєнс-контролю.

  На нашу думку, така позиція не відповідає сутності означених категорій. Адже, комплаєнс – це особлива, чітко регламентована система внутрішньофірмового контролю страховка, відповідно до встановлених правил поведінки. Комплаєнс-контроль, в свою чергу, є лише елементом системи комплаєнсу та спрямований на встановлення комплексної системи управління страховика, забезпечення виконання чітко поставлених завдань та формування висновків про хід реалізації і досягнення намічених ним цілей.

  Узагальнення наукових позицій дає підстави стверджувати, що комплаєнс-контроль в системі корпоративного управління страхових компаній – це організована система безперервного нагляду і перевірки дотримання та виконання страховиком актів чинного законодавства, положень локальних актів страховика та стандартів професійних об’єднань, з метою недопущення та/або мінімізації корпоративних конфліктів, належного виконання страховими компаніями прийнятих на себе зобов’язань та правил здійснення страхової діяльності, що спрямована на забезпечення та покращення фінансово-економічних результатів діяльності.

  Отже, впровадження комплаєнсу передбачає передусім, обов’язкову відповідальність комплаєнс-менеджера перед керівництвом та співробітниками за ідентифікацію та управління комплаєнс-ризиками.

  Щодо організаційних аспектів впровадження та реалізації, то ключову роль в системі комплаєнс-контролю нового типу поряд з управлінням комплаєнс-ризиком варто приділяти мінімізації та управлінню операційним ризиком, що є тісно взаємопов’язаними та можуть призводити до непередбачуваних, з точки зору кількісної оцінки, наслідків. Ефективне управління комплаєнс-ризиком також дозволяє частково мінімізувати й репутаційний ризик страховика, який теж має контролюватися підрозділом з контролю за дотриманням норм (комплаєнс).

  Важливою складовою системи комплаєнс-контролю має стати система моніторингу ризиків, яка має врахувати всі ризикові сфери, де може бути наявним комплаєнс-ризик [Хуторна М. Е. Організація ефективної системи комплаєнс-контролю в банку / М. Е. Хуторна, В. В. Гелеверя // Фінансовий простір. - 2015. - № 2. - С. 112-118. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fin_pr_2015_2_15].

  Наведене вище дає підстави для аналізу норм проекту Закону України «Про страхування» в частині запровадження комплаєнс-контролю в системі корпоративного управляння страхових компаній та його співвідношення із дослідженими теоретичними розробками.

  Відповідно до ст. 30 проекту Закону України «Про страхування» страховик зобов’язаний створити підрозділ з контролю за дотриманням норм (комплаєнс), на який покладаються функції з організації забезпечення відповідності діяльності страховика вимогам законодавства України, внутрішнім документам страховика, стандартам професійних об'єднань, дія яких поширюється на страховика та виконання інших функцій, визначених нормативно-правовими актами Регулятора.

  Страховик має право визначити головного комплаєнс-менеджера відповідальним працівником за проведення фінансового моніторингу.

  Підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) діє на підставі положення, що затверджуються радою страховика і підпорядковуються головному комплаєнс-менеджеру. Головний комплаєнс-менеджер підпорядковуються раді страховика та звітує перед нею.

  Страховик не може передавати на аутсорсинг функції з управління ризиками/контролю за дотриманням норм (комплаєнс), окрім випадків, коли страховик не є значимим, відповідає установленим нормативно-правовими актами Регулятора критеріям та отримав погодження Регулятора у встановленому його нормативно-правовими актами порядку на передачу на аутсорсинг функції з управління ризиками/контролю за дотриманням норм (комплаєнс) (ст. 33 проекту Закону України «Про страхування»).

  Відповідно до ст. 12 проекту Закону України «Про страхування» заявник для отримання ліцензії подає Регулятору відповідно до вимог, в порядку та за формою, що встановлені нормативно-правовими актами Регулятора, документи та інформацію для ідентифікації та оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам керівників заявника, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора, відповідального актуарія.

  Керівники заявника, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрішній аудитор, відповідальний актуарій зобов’язані підтвердити Регулятору відповідність кваліфікаційним вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора.

  У процесі розгляду пакета документів Регулятор здійснює оцінку відповідності керівників заявника, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора, відповідального актуарія вимогам цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора для погодження таких осіб на відповідні посади.

  Регулятор має право відмовити у видачі ліцензії у випадках, коли керівники заявника, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрішній аудитор, відповідальний актуарій не відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим законом та/або нормативно-правовими актами Регулятора.

  Наведені положення перспективного законодавства дають підстави для формулювання пропозицій, щодо модернізації страхового законодавства в частині комплаєнс-контрою у системі корпоративного управління страхових компаній. Так, в проекті Закону України «Про страхування» мають віднайти місце норми про принципи комплаєнс-контролю, про права і обов’язки головного комплаєнс-менеджера та комплаєнс-менеджера(-ів), про ключові функції підрозділу страховка з контролю за дотриманням норм (комплаєнс-підрозділу).

  Викладене вище доводить, що чинним законодавством не регламентовано порядок створення та функціонування комплаєнс-контролю в системі корпоративного управління страхових компаній, не визначено місце його підрозділів у структурі страховика, відсутні вимоги до осіб, які відповідальні за здійснення функцій комплаєнс-контролю, тощо. Саме тому, основними напрямами підвищення ефективності комплаєнс-контролю можна визначити законодавче закріплення порядку його впровадження; визначення системи здійснення внутрішнього контролю в страхових компаніях з метою дотримання принципу прозорості ведення страхової діяльності [Хуторна М. Е. Організація ефективної системи комплаєнс-контролю в банку / М. Е. Хуторна, В. В. Гелеверя // Фінансовий простір. - 2015. - № 2. - С. 112-118. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fin_pr_2015_2_15].

  В контексті викладеного, варто відзначити, що європейська практика утвердження державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю здійснюється із дотриманням принципу прозорості (the Principles of Transparency).

  Прозорість як принцип корпоративного управління в страховій діяльності на сьогодні ще не віднайшов свого належного правового унормування і усталеного змістовного розуміння. У разі належного вирішення вказаних питань буде забезпечено створення сприятливих умов для зміцнення сталого розвитку ринків небанківських фінансових послуг, здатних забезпечувати реальний сектор економіки необхідними фінансовими ресурсами, задовольняти потреби споживачів у якісних фінансових послугах, підвищити ефективність використання коштів державного та місцевих бюджетів під час управління ризиками, а також створення нових робочих місць, шляхом проведення внутрішньофірмової політики зваженого регулювання і нагляду через застосування принципу прозорості та стане підґрунтям для формування цілісної, науково-обґрунтованої концепції корпоративного управління в страховій діяльності [Пацурія Н. Б. Прозорість як принцип державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю / Н. Пацурія // Право України. - 2018. - № 5. - С. 85-100].

  Отже, з метою забезпечення ефективності корпоративного управління страховиком існує необхідність запровадження комплаєнс-контролю, що слугуватиме підтвердженням того, що страхова компанія відповідає вимогам норм, стандартів і правилам, що встановлюються законодавством [Швидка Т. Комплаєнс-контроль у системі корпоративного управління господарськими товариствами [Електронний ресурс] / Т. Швидка, К. Халецька // Підприємництво, господарство і право. - 2020. - № 12. -с. 85-90. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2020/12/15.pdf].

  Слід зазначити, що функція комплаєнс завжди існувала в будь-якій фінансовій установі, проте не завжди була формалізованою. Кожен страховик, ураховуючи особливості свого фактичного становища на ринку (розмір активів, розгалуженість мережі філій і представництв, розмір клієнтської бази, схильність до ризиків, ділова практика тощо), забезпечує комплаєнс-контроль, що передбачає дотримання у страховій діяльності встановлених нормативно-правовими актами вимог.

  Практично доведено, що найбільш ефективною моделлю організації функції комплаєнс у страховика є модель «трьох ліній захисту» (за аналогією з банківськими установами), яка передбачає, що комплаєнс-контроль здійснюється: – на першій лінії захисту – підрозділами, що володіють та управляють комплаєнс-ризиками, а також здійснюють за ними первинний нагляд і забезпечують контроль у межах процесів чи операцій страховика; – на другій лінії захисту – окремим підрозділом комплаєнс, що забезпечує подальше виявлення, вимірювання, моніторинг та звітування щодо комплаєнс-ризику на усіх рівнях діяльності страхової компанії; – на третій лінії – підрозділом внутрішнього аудиту, що здійснює перевірку та оцінку ефективності організації комплаєнс.

  Ефективне функціонування комплаєнс як складової системи внутрішнього контролю, дозволить страховику мінімізувати ризики втрат та застосування заходів впливу з боку Регулятора, а також підвищити прозорість його діяльності [Омельчук Я. А. Основні принципи організації ефективної системи комплаєнс-контролю та проблеми їх впровадження у банках України / Я. А. Омельчук, І. Ю. Кочума // Фінансовий простір. - 2018. - № 1. - С. 83-90. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fin_pr_2018_1_12].

  Отже, проведений аналіз дозволяє зробити проміжний висновок про те, що категорії «комплаєнс-контроль» і «комплаєнс» співвідносяться між собою як загально-філософські поняття «частина» - «ціле» відповідно.

  Аналіз філософської літератури доводить, що система – це сукупність елементів, що перебувають у взаємних зв’язках співпорядкування й координації і становлять певну цілісність. Система – це комплекс взаємозалежних елементів. Між елементами будь-якої системи встановлюються певні відношення і зв’язки, що й становлять її структуру. Між поняттями «система» - «структура» існує суттєва відмінність: структура включає в себе комплекс відношень і зв’язків, а система, крім відношень і зв’язків, складається з елементів, поєднаних певними відношеннями. У філософському тлумаченні ціле співвідноситься з частиною, а система – з елементами і структурою. Частина має зміст лише відносно до цілого, не існує самостійно. На відміну від частини елемент є певним компонентом будь-якої системи, відносною межею її поділу, що означає перехід до наступного, відповідно нижчого щодо організації рівня розвитку матерії, і, відповідно, відносно до системи завжди буде об’єктом іншої якості [Личук М. І. Категорії «ціле» – «частина»: у філософському та лінгвістичному потрактуванні / М. І. Личук // Міжнародний вісник. Серія «Культурологія. Філологія. Музикознавство». Київ. 2013. Вип. 1. С. 92–96. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mvkfm_2013_1%281%29__16].

  Комплаєнс-контроль виступає наріжною складовою (елементом) системи комплаєнсу як основи загальної системи корпоративного управління, яка, в свою чергу, є категорією вищого порядку.