Кодифікація економічного законодавства — вдосконалення на основі закордонного досвіду і аналізу вітчизняного застосування

Наприкінці 2015 – початку 2016 років перед громадськістю була оприлюднена ініціатива Міністерства юстиції щодо скасування Господарського кодексу України.

Як з’ясувалося пізніше, виходячи із відповіді самого Мінюсту на звернення громадськості, така ініціатива була вчинена без оцінки результативності дії кодексу, без прорахунку її наслідків для економіки, що грубо суперечить положенням Закону України «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Мінюст виборочно поставився й до складу експертів, що були залучені на презентації ініціативи. Науковці, які спеціалізуються на проблемах господарського права в Україні, а також судді господарських судів та навіть фахівці Міністерства економічного розвитку та торгівлі, що традиційно керує господарське законодавство, не були залучені чи навіть ознайомлені із відповідною роботою.

Презентував ініціативу заступник міністра пан Пєтухов, що опікується у міністерстві питаннями євроінтеграції. І дуже дивно було почути позицію про те, що в європейських країнах відмовляються від окремих комерційних кодексів (на прикладі Італії та Нідерландів), що у Європі відсутні господарські кодекси, що реформам заважають такі «радянські пережитки», як право господарського відання та оперативного управління (мов би державні підприємства та установи мають стати власниками), що завдяки Господарському кодексу існує корупція у судах, що кодекс містить нездоланні суперечності та інші доволі абстрактні зауваження.

Розробка нової редакції кодексу при цьому навіть не обговорюється – лише скасування та перенесення окремих норм в інші закони.

Така безапеляційність чиновників потребує осмислення, тим паче, що, як буде показано нижче, більшість тверджень ініціаторів декодифікації господарського законодавства є сумнівними.

Зарубіжний досвід – на користь Господарського кодексу

Суперечність позиції Мінюста, проявляється передусім у тому, що більшість розвинутих країн Європи сьогодні мають окремі господарські або комерційні кодекси.

У Бельгії у 2013 році прийнято саме об’ємний Господарський кодекс (Code de droit économique), що складається із 18 книг та за структурою наближений до ГК України (загальні положення про господарську діяльність, загальний статус компаній, положення про конкуренцію, захист прав споживачів, безпеку продуктів та послуг, господарські контракти, електронну комерцію, банківську справу та фінанси, право промислової власності, провадження у спеціалізованих комерційних судах тощо). Потреби завадити "нормативній інфляції" (inflation normative), необхідність "сприяти інтеграції бельгійського господарського права в концепт європейського права", а також "дати чітке уявлення про роль державної влади в регуляції економічної активності та визначити, які інструменти вона має", – були зазначені серед основних причин прийняття Кодексу у доповіді Міністерства економіки Королівства Бельгія.

Останні десятиліття нові комерційні та підприємницькі кодекси прийнято у Франції (2007), Туреччині (2012), Казахстані (2015).

У Німеччині постійно оновлюється та доповнюється комерційний кодекс 1900 року. Особливо багато норм щодо публічної звітності, захисту конкуренції та забезпечення свободи руху капіталів запроваджено на початку 2000х у зв’язку із процесами євроінтеграції.

У 2014 році Уряд Іспанії представив у Парламент новий Комерційний кодекс на заміну старого.
Комерційні кодекси діють у США, Японії, Південній Кореї та багатох інших країнах.

Ініціатори декодифікації в Україні кажуть, що європейські комерційні кодекси є кодексами приватного права, а ГК таким не є. Але приватний характер господарських та комерційних кодексів не відповідає дійсності, про що свідчать адміністративні та навіть кримінальні положення цих кодексів, положення щодо безпеки продукції, захисту конкуренції, обмеження цін, транспортних правил тощо. Наприклад, у Комерційному кодексі Франції є розгалужені положення про кримінальну відповідальність за достовірність публічної звітності корпоративних організацій.

У науці європейських країн та США розвивається концепція «економічного права» (в українському контексті – господарського права) завдяки комплексності сучасних законів у сфері бізнесу – поєднанні публічних та приватних норм. Про це, зокрема свідчить цикл відповідних робіт відомих видавництв(1).

Отже, Господарський кодекс України йде у фарватері сучасних західних тенденцій.

У багатьох випадках існує дискусія щодо доцільності окремого комерційного чи господарського кодексу, але ця дискусія у сучасних країнах має винятково теоретичний характер та не руйнує усталену правову систему. Навіть у Нідерландах, де у 1992 більшість норм комерційного права перенесли у Цивільний кодекс, Комерційний кодекс продовжує діяти. А приклад Італії, на який посилається Мінюст, виглядає дещо дивно, враховуючи віддаленість й джерело реформи – 1942 рік – часи Муссоліні.

Що втратить правова система від скасування Господарського кодексу

Негативні наслідки скасування Кодексу необхідно прорахувати, але вони чомусь замовчуються чиновниками Мінюсту.

1. Українська правова система втратить національну своєрідність у порівнянні із Російською Федерацією та СРСР, де цивілісти завжди потужно протидіяли окремій кодифікації господарського законодавства, всупереч європейському досвіду.
2. Втратиться шанс переглянути та скасувати (із включенням до Кодексу) численні господарські закони, які сьогодні маловідомі підприємцям, отже провокують помилки у правозастосуванні й чималі санкції держави до бізнесменів.
3. Без законодавчих обмежень залишатимуться інструменти державного регулювання економіки. Сьогодні лише ГК упорядковує ці засоби, а також принципи взаємодії держави та бізнесу.
4. Доведеться приймати окремий закон щодо поняття і засад підприємництва та некомерційного господарювання, поняття корпоративних відносин і видів підприємств; заново розмежовувати малі, середні та великі підприємства для диференціації державної економічної політики.
5. Без визначення постане поняття суб’єкта господарювання та господарської діяльності, хоча багато законів орієнтуються на ці поняття, зокрема, закони «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про основні засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності, «Про державну регуляторну політику у сфері господарської діяльності», Кримінальний, Земельний та Податковий кодекси тощо. Втрата системного стриження численних господарських законів навряд чи сприятиме порядку в економіці.
6. Без поняття господарської діяльності та господарського договору ускладниться розмежування судової юрисдикції, що призведе до нових спорів щодо підвідомчості судових справ господарським судам.
7. Скасування ГК означатиме реорганізацію десятків тисяч підприємств малого та середнього бізнесу (приватних та дочірніх підприємств) із величезними фінансовими витратами на переоформлення документації. Адже Цивільний кодекс передбачає лише організаційні форми товариства та установи, а поняття підприємства як суб’єкта відносин заперечується.
8. Без правового статусу залишатимуться асоціацій, корпорації, концерни, консорціуми, іноземні підприємства, колективні підприємства.
9. Вимагатиметься приймати окремий закон для державних, у тому числі казенних, та комунальних підприємств.
10. Невизначеним ставатиме правовий режим майна державних підприємств та установ. Скасування ГК України перетворить державні підприємства та установи на власників майна. Власність держави формально припиниться. До того ж це призведе до нового переділу власності та тіньовим процесам приватизації.
11. Скасовуватимуться публічні обмеження на свободу господарського договору, що спрямовано сьогодні проти монополістів. Економічно потужні суб’єкти, банки, енергетичні та транспортні корпорації набудуть права ухилятися від зобов’язань, позаяк Цивільний кодекс не передбачає судового примусу до укладання договорів.
12. Втратяться позитивні гарантії компенсаційної, а не штрафної форми майнової відповідальності господарюючих суб’єктів, які сьогодні попереджають неправомірні банкрутства та тиск з боку банківських установ.
13. Скасовуватиметься інститут оперативно-господарських санкцій, не передбачений ЦК, як ефективний засіб позасудового захисту договірних прав підприємців.
14. Втратять законодавчу підставу низка специфічних форм господарських договорів, зокрема агентський договір, державної гарантії тощо.
15. Скасовуватиметься гарантії застосування адміністративно-господарських санкцій, зокрема строки їх застосування, узагальнення яких не може здійснити Кодекс про адміністративні правопорушення, розрахований винятково на громадян.
16. Нарешті, уся динаміка та мінливість господарських реформ перенесеться на Цивільний кодекс, що призваний бути більш стабільним в інтересах пересічних громадян, що його застосовують.
17. Зникне деталізація порядку укладання господарських договорів та його істотних умов, до яких байдужий Цивільний кодекс. Це дезорієнтує учасників господарських відносин та спровокує нові спори між ними.

Нестабільність правового поля є само по собі загрозою бізнесу

В умовах сьогоднішньої загальної соціально-економічної нестабільності нова загроза зміни «правил гри» в економіці багатократно збільшує ризик погіршення інвестиційної привабливості країни.

Юристи та бізнесмени добре знають як важко формується судова практика та однаковість правозастосування, як небезпечно використовується правова нестабільність недобросовісними особами, у тому числі чиновниками.

Судова практика щодо застосування ГК та Цивільного кодексу є усталеною та не викликає
сьогодні проблем у бізнес-середовищі. Вищий господарський суд та Верховний суд
напрацювали величезну практику з цього питання. Порушення цієї практики дезорієнтує бізнес
та інвесторів на багато років уперед, створить умови для рейдерських захоплень підприємств.

ГК України містить окремі дублювання із іншими законами, окремі суперечності. Разом із тим, багато дублювань зі спеціальними законами містить й Цивільний кодекс (щодо акціонерних та інших товариств, кооперації, лізингу, кредиту, іпотеки, страхування, оренди, сервітуту тощо). Існують численні колізії ЦК із Земельним Кодексом, Кодексом про надра, Лісовим кодексом та іншими актами. Але Мінюст не ставить питання про скасування ЦК чи навіть усунення відповідного дублювання. У цьому явно спостерігається непослідовність головного юридичного відомства та не конструктивність «анти господарської кампанії».

У разі політичної волі та осмисленого технократичного підходу до законодавства усі дублювання можна і треба виключити, узгодити закони, вирішити колізії. Але ж цьому конструктивному підходу не відповідає руйнування «правил гри».

Тут треба враховувати завдання Господарського кодексу – закріпити та обмежити систему господарських законів, яких понад 200 в Україні. Саме на рівні кодексу можна вибудовувати цей масив у єдину систему, заповнювати прогалини та долати колізії у законах на рівні принципів права.
Йдеться про те, що закріплення дієвих принципів взаємодії держави та бізнесу – у силу традицій авторитету кодексу в Україні перед звичайним законом – доцільно робити саме у кодексі. Сьогодні важливо:
-ставити питання про запровадження в Україні посади Бізнес-Омбудсмена та Інвестиційного-Омбудсмена,
-підвищувати силу гарантій підприємництва,
-ставити перешкоди на свавілля чиновників тощо.

Усім цим гарним ідеям цілком відповідає рівень Кодексу, а не звичайного закону.

Процесу дерегуляції кодекс не може завадити по суті, адже задачі дерегуляції не вирішуються перенесення норм з кодексу до законів. Скоріше навпаки.

За наявності стрижневого акту можна істотно скорочувати кількість дрібних законів, адже задіятимуться принципи права.

Звичайно, поки що говорити про дію принципів права у відносинах держави та бізнесу в Україні зарано, але це є великою перспективою, яка буде втрачена за відсутності Господарського кодексу – Цивільний кодекс за природою не регулює відносини між державою та підприємцем.

Звертає на себе увагу, що План заходів щодо дерегуляції господарської діяльності (розпорядження КМУ від 18 березня 2015 р. № 357-р), погоджений міжнародними експертами, не містить вимог щодо скасування Господарського кодексу.

Припинити руйнацію економіки та почати її розбудову!

Звертаємо увагу, що протягом 12 років чинності ГК державною владою не була проведена анонсована при прийнятті кодексів робота щодо гармонізації Господарського та Цивільного кодексів. Тому нинішня ініціатива нагадує приховування бездіяльності Міністерства юстиції та інших органів держави з цього питання.

Численні пропозиції науковців господарського права щодо доопрацювання ГК проігноровані.

Це цілком вписується у те, що в Україні загальною тенденцією є ігнорування досягнень науки, у тому числі для законопроектних робіт. Сотні робіт докторів та кандидатів наук залишаються не лише не проаналізованими, але й навіть не встає питання про залучення національних фахівців до вирішення проблем, які вони професійно досліджують.

Потрібне відповідальне ставлення до економічних реформ, які потребують обґрунтованості та професіоналізму.

Цей підхід знає - економіка потребує тиші! Підхід «не нашкодь» у реформуванні тут не менш важливий, аніж у медицині.

Процеси модернізації правил ведення бізнесу в Україні потребують конструктивного вирішення наявних проблем бізнесу, що виходить на рівень конкретних норм, конкретних перешкод, а не перегляду системи права.

Скасування кодексу a priory не може бути ціллю реформи, якщо тільки не йдеться про звичайний
для сьогоднішніх умов піар чиновників та активність організацій-«грантоїдів», яким байдужі
наслідки їх прожектерства. Нові гранти на вирішення нових проблем цілком їх задовольнять.

Але українське суспільство не зацікавлене у нових безглуздих потрясіннях.

• Час припинити чвари між цивілістами та господарниками, що тягнуться з 60-х років минулого століття.
  
  
• Час відійти від взаємознищення та почати опрацьовувати конкретні законодавчі норми на умовах злагоди та турботи про українську економіку.
  
  
• Час будувати, а не ламати.

 

(1) Alberto Santa Maria. European economic law. – Alphen aan den Rijn : Wolters Kluwer, 2014 – 543 р.; Fiebig Andre. Commercial and Economic Law in the United States. – Kluwer Law International, 2012. Ying Gan. Commercial and Economic Law in China. – Kluwer Law International, 2011. – 224 p. Ghidini G. Commercial and Economic Law in Italy. – Kluwer Law International, 2012. Head W. John. General Principles of Business and Economic Law: An Introduction to Contemporary Legal Principles Governing Private and Public Economic Activity at the National and Supranational Levels. – Durham, North Carolina: Carolina Academic Press, 2008.– 144 p. Merimaa Mati, Mändla Sirli. Commercial and Economic Law in Estonia. - Kluwer Law International, 2011. – 176 р. White Fidelma. Commercial and Economic Law in Ireland. – Kluwer Law International, 2011 – 348 р.

 

http://www.golos.com.ua/article/267038